четвер, 17 березня 2016 р.

Інша доля (уривок з роману)

- Ти не повинна мене чекати. Чекати - це жахливо.
(вона похитала головою.)
-Тобі цього не зрозуміти, Роббі. Найжахливіше, коли нема чого або кого чекати.
Е. М. Ремарк «Три товариші»

Одного разу я звідси втечу. Далеко – на іншу вулицю, в інше місто, в іншу країну. Залишу все і втечу. Ні, залишу не все. Бога візьму з собою. Без Бога не можна. Без Бога нічого не має сенсу…
Заведу собі кота або два. Я завжди мріяла про кота. Хай навіть старого та облізлого, але свого кота. В дитинстві у мене був кіт, багато, я їх любила – вони пухнасті, незалежні та вони ніколи не зраджують. Але мені, тридцятилітній, кота не дозволяють заводити, бо він подре шпалери. Все! Крапка! Аргументи закінчилися…
А ще куплю собі шовкові простирадла, бо, кажуть, що це по-багатому. Я памʼятаю, як одного дня мріяла, що хочу бути багатою та потім відпустило, аж до сьогодні… Та тю, я куплю їх просто так, мені подобається, як душними літніми ночами, вони холодні, як зима і в цьому є щось загадкове. Поєднуючи непоєднуване.
Перефарбуюсь в брюнетку і зроблю коротку зачіску. Набʼю тату – ластівку або табун ластівок. І байдуже, що всі будуть говорити, ніби то я в старості буду прибацаною бабцею з тату. Я дозволю внукам, щоб вони розмальовували мої тату, як книжки-розмальовки, і їм забавка і я завжди буду при обновці.

У моєму місті не буде людей, будуть рідні, друзі, близькі, знайомі, кохані і коханці. І, обовʼязково, будуть гори. Може, навіть, і цілих дві – високі, вкриті смереками та ялинами. Я люблю гори, вони схожі на старих, згорблених літами, дідусів, які вже не одну тисячу років живуть на нашій планеті. Уявіть, скільки вони всього знають! Гори хороші, вони близько до Бога…

Юрій Яновський. Творча біографія письменника, загальна характеристика творчості. Ю.Яновський і кіно.

1. Перегляньте відеоматеріал та напишіть конспект у зошит:  Юрій Яновський